Георг Фрідріх Пухта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Георг Фрідріх Пухта
нім. Georg Friedrich Puchta
Народився31 серпня 1798(1798-08-31)[1][2][…]
Кадольцбург, Фюрт, Середня Франконія, Баварське королівство, Баварський округ, Священна Римська імперія[4]
Помер8 січня 1846(1846-01-08)[1][2][…] (47 років)
Берлін, Королівство Пруссія[4]
Країна Баварське курфюрство
 Баварське королівство
Діяльністьправник, історик права, викладач університету, суддя
Галузьправознавство
Alma materУніверситет Ерлангена—Нюрнберга
Науковий ступіньдоктор праваd (1820)
Науковий керівникChristian Friedrich von Glückd
Знання мовнімецька[1][5]
ЗакладЛейпцизький університет, Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана, Марбурзький університет, HU Berlin і Університет Ерлангена—Нюрнберга
ЧленствоBurschenschaft der Bubenreutherd
Автограф

Георг Фрідріх Пухта (нім. Georg Friedrich Puchta, 31 серпня 1798, Кадольцбург — 8 січня 1846 Берлін) — німецький юрист, послідовник Ф. Савіньї, представник історичної школи права.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Батько Пухти, Вольфганг Генріх Пухта (1769–1845), був юристом і окружним суддею. З 1811 по 1816 рік молодий Пухта відвідував гімназію в Нюрнберзі, де познайомився з працями Гегеля і захопився гегельянством, а в 1816 році він відправився в університет Ерлангена. Отримавши ступінь доктора, він влаштувався там у 1820 році як приват-доцент, а в 1823 році отримав звання екстраординарного професора права. У 1828 році він був призначений ординарним професором римського права в Мюнхені; у 1835 році зайняв кафедру римського та церковного права в Марбурзі. Він залишив цю посаду в Лейпцигу в 1837 році, а в 1842 році став наступником видатного юриста Фрідріха Карла фон Савіньї в Берлінському університеті.

У 1845 році Пухта став членом Державної ради і законодавчої комісії.[6]

Внесок

[ред. | ред. код]

Праці Пухти включають Lehrbuch der Pandekten, в якому він з’ясовував догматичну сутність давньоримського права, і Kursus der Institutionen, що дало чітке уявлення про органічний розвиток права у стародавніх римлян. Іншими роботами були Das Gewohnheitsrecht і Einleitung in das Recht der Kirche. Kleine zivilistische Schriften Пухти, збірка з 38 нарисів про різні галузі римського права, була опублікована посмертно в 1851 році.[6]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б в Encyclopædia Britannica
  3. ↑ а б в Professorenkatalog der Universität Leipzig — 2006.
  4. ↑ а б Пухта Георг Фридрих // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. ↑ CONOR.Sl
  6. ↑ а б Georg Friedrich Puchta | Legal scholar, Prussian reformer, Historian | Britannica. www.britannica.com (англ.). 27 серпня 2024. Процитовано 4 вересня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]
Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Георг_Фрідріх_Пухта